Маріанна Щемить
Ще мить, ще мить... Щемить та мить.
Защемлено у міжребер`ї серце.
Щемить, щемить. Пече щомить.
Чи можна жити вічність як у герці?
Озветься крок, упав листок.
Останній, що зостався. Плаче осінь.
Безмежний шлях, безкрилий птах
Збиває об каміння ноги босі.
Дзвенить болить, німить. Чи мить
відчинить браму вічності ключами?
Щемить ще мить. Одну лиш мить.
Зима також прощається із нами.
07.12.2015 20:15 Богдана Копачинська => © |
 Дійсно щемливо вийшло. |
06.12.2015 09:51 Тетяна Белімова => © |
 Ще мить щемить - гарний образ! Ємний! |
05.12.2015 21:20 Ольга Шнуренко => © |
 Рядочки щемні душу засмутили. Журливі думи виникають в голові... І серце защеміло, плаче гірко - бо він же так далеко, ніби зірка, в нічному небі світить уві млі... |
05.12.2015 19:21 Тадм => © |
 гра слів породжує нові сенси... сподобалось |
05.12.2015 18:39 Каранда Галина => © |
 щемить мить не нове, але от німить мить я не зустрічала... багато вдалих знахідок, сподобалося дуже. |