Обірвала крила
з рубрики / циклу «Від музи»
Я знов скажу - то ніч мене змінила,
То осінь надихнула на любов,
Та зараз просто - обірвала крила.
Не певна, чи заб`ється серце знов.
Я знов згубилася в чужому мені місті,
Впустила в серце геть не тих людей,
На крилах птАхів я отримувала вісті,
Питала правди в вуличних тіней.
На серці сумно. Кава на сніданок,
І трішки сонця у долонях тут.
І світиться рожевим знову ранок,
А я тримаю м`яти свіжий жмут.
Напевно, помилилася, не треба більше,
Усе й так добре в мене під вікном.
І щястя не нестиме тут щось інше,
Думки от лиш зігріють дім теплом.
Я лиш скажу - то ніч мене змінила,
То осінь надихнула на любов,
Я знаю, тише, - обірвала крила,
Та мріями відроджу їх я знов.
