Обірвала крила

з рубрики / циклу «Від музи»

Я знов скажу - то ніч мене змінила,

То осінь надихнула на любов,

Та зараз просто - обірвала крила.

Не певна, чи заб`ється серце знов.

Я знов згубилася в чужому мені місті,

Впустила в серце геть не тих людей,

На крилах птАхів я отримувала вісті,

Питала правди в вуличних тіней.

На серці сумно. Кава на сніданок,

І трішки сонця у долонях тут.

І світиться рожевим знову ранок,

А я тримаю м`яти свіжий жмут.

Напевно, помилилася, не треба більше,

Усе й так добре в мене під вікном.

І щястя не нестиме тут щось інше,

Думки от лиш зігріють дім теплом.

Я лиш скажу - то ніч мене змінила,

То осінь надихнула на любов,

Я знаю, тише, - обірвала крила,

Та мріями відроджу їх я знов.