19.01.2011 09:27
для всіх
3647
    
  17 | 18  
 © Тетяна Чорновіл

ПАМ‘ЯТІ РУДОГО ЛІСУ

ПАМ‘ЯТІ РУДОГО ЛІСУ

Вірш про Чорнобиль

Рудий ліс — близько 10 км² території дерев, прилеглих до Чорнобильської АЕС. Висока доза поглинутої радіації призвела до фарбування їх у буро-червоний колір… ночами спостерігали світіння загиблих дерев. Під час робіт з дезактивації території ліс було знесено бульдозерами і поховано. (Матеріал з Вікіпедії)

Дрімає ліс рудий

на схилі.

Він бачить в снах зелені хвилі

Й морозні аромати хвої.

Та марно. Проти сили злої

Найчарівніші сни безсилі.


Сніги розлоге гілля вкрили,

Але з-під шапки снігової

В ясному світиться спокої,

Дрімає ліс рудий.


Колись пейзажі, серцю милі

Застигли раптом, як в могилі.

На згадку нам краси страшної,

Неначе з казки неживої,

Іржею світиться на схилі

Дрімає ліс рудий.

Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Тетяна ЧорновілМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.07.2016 10:05  Наталія Бугаре => © 

Гарна пейзажна лірика. З філософським присмаком...

 19.01.2012 10:27  © ... => Ігор Рубцов 

Дуже дякую за відгук! :)) Приємно, що вірш сподобався! Та, вибачте, своє гІлля все ж лишу... Чомусь гіллЯ мені не імпонує, мабуть тому, що в моїй рідній місцевості так не говорять. Наша мова - багатонаголосова, і так гарно, що кожен у ній може вибрати краще для себе! Ще раз вдячна за оцінку твору!!! :)))

 19.01.2012 10:15  Ігор Рубцов 

Добре виписаний вірш, хоча тема така... А проте, слово має доходити і ворушити трошки нашу свідомість. Тому й добре, що цим віршем зачіпаються струни душі і пробуджується бажання зберегти те, що лишилося нам, що ми поки не знівечили.
А ще маю пропозицію. Якщо Ви не проти, щоб поміняти розташування слів: "Сніги розлоге гілля вкрили," на "Сніги гілля розлоге вкрили,". Обґрунтовую думку. У слові "гілля" краще мати наголос на останньому складі, тож, мені здається, мій варіант слушний. Але на все Ваша воля. Вірш, у будь якому випадку чудовий.

 19.01.2012 10:08  © ... 

В цей день рівно рік тому народився мій улюблений вірш! Запрошую всіх на його день народження! :)))) Приходьте! Рудий ліс чекає! :))

 15.12.2011 22:33  Оля Стасюк 

Конкурси дивилася))

 15.12.2011 17:07  © ... => Каранда Галина 

:))) Є вірш! Не виставляють!

 15.12.2011 16:56  Каранда Галина => © 

а занесло, мабуть з двох причин. Сьогодні нового вірша в Вас немає - раз, і шукала обіцяний Щасливим конкурс - два. :)))

 15.12.2011 14:57  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, Олю! Яким це вітром тебе занесло в цей вірш? :))))))))))))

 15.12.2011 12:37  Оля Стасюк 

Вітаю!))

 17.04.2011 20:32  © ... 

Дякую!!!

 17.04.2011 20:29  Наталка Янушевич => © 

Щиро вітаю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 17.04.2011 20:02  © ... => Микола Щасливий 

Найцікавіше те, що цей вірш виник випадково, спонтанно, як і "Калинова журба", і я сумнівалася, чи ставити його на конкурс, адже лишилося не так і багато часу до кінця місяця. Дуже рада, що вірш сподобався!

 17.04.2011 19:57  Микола Щасливий 

... лідера було вибрати не важко, це єдиний твір, який має 8 голосів і усі найвищі та більше 20 коментарів.

 17.04.2011 19:49  © ... => Лані 

Дякую! Надіюсь і Вас бачити в переможцях у наступному конкурсі!

 17.04.2011 19:34  Лані => © 

Бравооо Тетяно! Мої вітання з віршем та перемогою! Наснаги!

 10.02.2011 11:05  Микола Чат => Микола Щасливий 

Словам Ви Чатовим повірте -

Миколо, пошту перевірте!!!

 10.02.2011 10:49  Микола Щасливий 

Скінчилось все, і тиша в лісі,

"Рудий" Чорнобиль на узліссі,

Заплакав крізь вірша Тетяни,

Якого трошки "потоптали".

Та це нічого, ліс на місці,

Занурює у душу кігті,

Щоб пригадали про всі чвари,

Які ураном сплюндрували.

 10.02.2011 10:34   

Закрито сперечань кулісу!

Хазяїчку ж Рудого лісу,

Прошу нам вибачить навали!!!

Простіть за те, що натоптали!

 09.02.2011 17:37  © ... 

Пістолі, вибачень зітхання –

Коментарі цікаві й милі.

Дивуючись на те змагання,

Дрімає ліс Рудий на схилі… J))

?
 09.02.2011 17:15  Микола Щасливий 

Твори усі сьогодні будуть опубліковані, просто не було мене на місці кілька днів.

 09.02.2011 17:13  Микола Щасливий 

Нічого страшного ))) просто перечитував свої старі коментарі і так і не зрозумів, що не так сказав

 09.02.2011 15:57   

Пробачте! Вторглись випадково,

За слово зачепилось слово...

Прошу я sorri у принцеси,

Не знаю іншої адреси

Свого "портольного" собрата!

То ж в поле бою Ваша хата

Перетворилась. Клятву долі

Даю - мовчатимуть пістолі!!!

А Ви нечемних вибачайте

Й з "коментарів" не виганяйте"!!!!

 09.02.2011 15:09  © ... 

Ця повість в коментарях і справді заплутана! Як англійський роман!  

Сподіваюся, ніхто не битиметься на дуелі? :)))

?
 09.02.2011 14:44  Микола Чат => Микола Щасливий 

О, "neta" зле хитросплетіння..!

То, вийшло непорозуміння!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Я перед Вами ВИБАЧАЮСЬ,

Що натворив - про те вже каюсь!!!!!

P. S. Написав невеличку повість, Прошу Вас уклінно (якщо можливо) переглянути її, бо мені якось лячно виставляти її на загал без оцінки спеціаліста.

Чекаю на відповідь!

 09.02.2011 13:33  Микола Щасливий 

Що це? Коли це я таке писав?

 08.02.2011 14:51  Микола Чат 

Хоч і знайомі ми заочно,

Але підмітили Ви точно:

Консенсус знайдуть мужики -

Коли болітимуть боки

Й відтінять очі на лиці

Шишки, подряпини, синці...

Така самцева є вже вдача -

Душа бездумна і гаряча..!

І замість логіку включити,

Спішить образи він строчити...

 08.02.2011 13:17  © ... 

В коментарях, мабуть, ніколи

Не розберуться два Миколи!

:))))))

?
 07.02.2011 13:43  Микола Чат 

Шановна пані Тетяно, вибачте мене будь ласка!

Я звертався не до Вас!!!

Мені здалося (а може...), що то коментар одного пана - Миколи. То ж йому я й адресував ті рядки.

Ще раз уклінно прошу мене вибачити!!!!!!!!!!!!!!!

А , у тих рядках я хотів висловити своє захоплення Вашою творчою душею і сказати, що вона дуже близька мені по духу.

Ще раз - тисяча вибачень!

 07.02.2011 11:41  © ... 

Вибачте, якщо ненароком образила Вас своєю недолугою подякою за коментар. Але «Сам Чат» прозвучало не з сарказмом, а від щирого серця, бо я закохана в вашу ліричну поезію(без перебільшення). Тільки от так гарно коментувати не вмію, тож мовчки ставлю «чудово». Ще раз прошу вибачення! Творчого натхнення Вам.

?
 07.02.2011 09:58  Микола Чат => Микола Щасливий 

"сам Чат" - навіщо цей сарказм? Я просто хотів від щирого серця подякувати автору, вірш якого припав мені до душі.

Я відчував це вже не раз,

Як на хресті зневаги фраз,

Відкриту розпинали душу...

Це боляче... зізнатись мушу.

P. S. То ж ображатись я не стану,

        І на Миколу?! Й на Тетяну.

 20.01.2011 14:46  Микола Чат 

Так поетично!! Бринять струни душі моєї... Вірш зачепив за живе! Авторка, безсумнівно, заслуговує похвали! :)

 19.01.2011 16:14  Микола Щасливий 

Пані Тетяна вже не раз перемагала в наших конкурсах, тому буде не дивно, коли знову отримає перемогу :)

...поки ще нічого не ясно, голосуємо та коментуємо, якщо хочете підтримати саме цього автора!

 19.01.2011 15:39  © ... 

На місці того поховання вже зростає молодий зелений лісок. Але я згодна, що важко забувати... І ліси, і людей... Щиро вдячна вам.    

 19.01.2011 12:06  Микола Чат 

Аж за живе бере...

Дуже достойний вірш, пані Тетяно!

?
 19.01.2011 12:04  Микола Чат 

Дуже гарний вірш. Хоч і сумний, шкода лісу. 

 19.01.2011 12:00  © ... 

Вельми втішно отримати похвалу від самого Чата! Дякую )

Ви, часом, не член журі? )))

?
 19.01.2011 11:34  Микола Чат 

Тетянко, вірші ніжні й милі!

Ви пишете в моєму стилі.

У них буяє дух природи..!

Вірші достойні нагороди!!!