15.12.2015 14:57
for all
76 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Георгій Грищенко

Зустрічі та розставання

Життя то лиш зустрiчi та розставання,  

Мiж ними тривале тривожне чекання,  

I так все життя вiд дитинства до смерті 

Все крутимось бiлкою ми в круговертi. 


Спочатку чекаєм ласкавої мами,  

Стрiчаємо радо вчепившись руками,  

Чекаємо знову, щоб йти вже до школи,  

До неї щасливі ідем як нiколи. 


Стрiчаємо в школi науки i юнiсть,  

I там же стрiчаєм закоханiсть й мужнiсть,  

Аж ось розтавання пора наступила,  

Прощай, люба школо, замрiянiсть мила. 


А там за пороги дитинства i школи 

Стрiчаєм життєвi болючi уколи,  

Чекаєм на зустрiч з великим коханням,  

Життя ж зустрiчає нас розчаруванням.  


Ось тiльки здружились, а треба прощаться,  

Ось тiльки зустрiлись, а треба розстаться,  

Здається недавно нас доля зустрiла - 

Пора розставання уже наступила. 


Таких хто нажився у свiтi немає,  

А з свiтом прощаться пора наступає,  

За нею чекаєм на щось невiдоме,  

Чекаєм на диво якесь пiдсвiдоме. 

06.06.97 



м. Київ, 06.06.97.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.12.2015 11:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячний за оцінку. 

 18.12.2015 11:25  © ... => Лариса Пугачук 

Дякую. 

 16.12.2015 21:56  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна з кожним словом!
Дива таки будуть!
Мудрий вірш! 

 16.12.2015 15:09  © ... => Лариса Пугачук 

Згоден з побажаннм, Дякую за добрі слова. 

 16.12.2015 15:08  © ... => Марієчка Коваль 

Дякую за увагу та добре слово. 

 15.12.2015 21:55  Марієчка Коваль => © 

Як все правильно підмічено. Дуже добре ви написали про плинність життя. Отак і живемо: розмірено і плавно.