23.12.2015 08:33
для всіх
220
    
  8 | 8  
 © Тадм

ДУМКИ ДЕРЕВА, ПІД ЯКИМ ЗАВЖДИ ХТОСЬ ЧИТАЄ КНИЖКУ - 2

ДУМКИ ДЕРЕВА, ПІД ЯКИМ ЗАВЖДИ ХТОСЬ ЧИТАЄ КНИЖКУ - 2

з рубрики / циклу «Не вірші»

Гупство – боятися власної тіні....

та саме цього їх вчили

довго і наполегливо:

в штольнях свідомості тлінних

длубати й гризти граніт науки, 

не переймаючись надто, 

що там зовні...

і зовсім не мало значення:

скільки їх, тих полеглих

в куцій борні з системою

принципів, правил, 

хворобливих ілюзій, 

навіжених ідей, 

записаних на крихких сторінках-

субпродуктах тіл мої пращурів....

І все це тоді, коли єдиною

насправді реальною

та значимою субстанцією

залишається власна тінь, 

котрої їх так ретельно, 

довго і наполегливо

вчили боятися

і вони, більшість з них, 

досі бояться....

інакше ЯК пояснити інертність нації?



Харків, 17.12.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.12.2015 18:50  Каранда Галина => © 

увесь час пам"ятала, що не залишила відгуку під цим віршем... наче вину почувала... але ніяк не могла правильно сформулювати думку. Сьогодні раптом зрозуміла, як сказати те, що думаю...

Інертність наша так звана - - це найадекватніша реакція на постійне глупство влади. Інакше б ми на ура кидатися виконувати всі гасла й накази керманичів-ідіотів (чи хитрожопих, коли як). типу он "даешь русский мір! - ура! даёшь"... а були б сусіди наші інертніші в цьому плані, мо" й подумати б встигли...

звісно, це не обходиться без побічних ефектів, але й свій + у цьому є... в інертності...а то надто багато навколо

"принципів, правил, 

хворобливих ілюзій, 

навіжених ідей," ...

Я дуже добре розумію, що ти хотіла сказати, і мені дуже сподобалися образи і формулювання... просто трошки з іншого боку на це чомусь дивлюся...

З Новим Роком, Таню! Дуже тебе поважаю і бажаю ЩАСТЯ! (не знаю, в чому конкретно його бачиш саме ти, тому конкретизуй сама!:)

 25.12.2015 04:30  Серго Сокольник => © 

Так... Це одвічна наша "моя хата з краю"... Або ж навпаки- верескливо-показушний "патріотизм" для заробляння "балів". Мене давно від цього нудить...

 24.12.2015 16:07  Володимир Пірнач => © 

Відповідь на це питання - перше слово тексту :)

 24.12.2015 03:05  Якобчук Павло => © 

Шановна Таню, на мою думку відсутність тіней та світла і породила інертність. Коли є темрява то є і світло. Потрібно погляд зводити на джерело світла. Можливо це поезія?

 P.s.

ПРИТЧА, НАРЕЧЕННА УБОГІЙ ЖАЙВОРОНОК

С ним разглагольствует тетервак о спокойствіи

 24.12.2015 00:04  Ольга Шнуренко => © 

Людство зустріло початок Двадцять першого століття як добу невпевненості.

Сучасна людина досі долає силу тяжіння великих випробувань і надій минулого; вириваючись із цієї історичної гравітації, вона почувається перед майбутнім невпевнено і вразливо.

Романтичні сподівання, зіштовхнувшись із реальністю, швидко перетворились на ілюзії. Слова знецінились.

Люди далі й дедалі більше сподіваються на чужу ласку, а не на власні сили.

Зубожіння, несправедливість і невпевненість виплекали у суспільстві внутрішнє розчарування, що стоїть на межі з духовною порожнечею.

Тінь сумніву торкнулася багатьох сердець. Однак тінь сумніву завжди йде поруч із людиною. Не варто боятися тіней. Треба шукати світла відповідей, які дають силу проти зневіри і надають сенсу нашому життю.

(Українська хартія вільної людини, Ініціативна група «Першого грудня»)

 23.12.2015 20:53  Панін Олександр Миколайович... => © 

   Боятися власної тіні,

то перший крок до її втрати,

а втратити тінь, то перший поступ

до - не відбиватись у дзеркалі. 

Потім - служіння ЧУЖІЙ

СИЛІ, без розуміння

цього служіння...

"Інертність нації", нації свідомість-

То "чорна діра",

 без взаємності

 навтомість.

Щоб ту свідомість пізнати, 

треба пірнути 

і розпочати

себе втрачати.

Назад немає вороття,

втрачає сенс

Сам "сенс життя".

У свідомості натовпу

нас немає,

Поза натовпом

не можемо жити.

ані ненавидіти,

ані любити...

КОЛАПС.

 23.12.2015 20:40  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!
Наша нація взагалі інертна!
На спалаху, душевній іскорці, коли доведуть до краю, багато можуть зробити.
А тоді знову втихають...
Так і зараз, не треба далеко йти за прикладом...
Війна не закінчилась, а ми... знову інертні...

 23.12.2015 14:26  Марієчка Коваль 

Оригінальний заголовок. Потужний і цікавий текст про інфантильність нашу укр. Знову Радянський Союз сьогодні) ех, ці наші общественные массы.

 23.12.2015 09:23  Тетяна Белімова => © 

Таню! Неймовірний текст! Є над чим замислитися...
А оце останнє про "інертність нації" - то просто щось...
Забираю в улюблене!