Дует Лисички та Вовка
З циклу «Лісові історії»
Сіла баба на кота,
Поїхала до попа,
Попа дома нема.
Самі попенята,
З ними кошенята…
Українські жартівливі пісні.
Харків 2004
Вовк:
- Добрий день, Лиса-Кумасю, руда молодиця,
Коромислом били мене поблизу криниці!
Лиса:
- Бідолашний Сірий Куме, рвана твоя свита…
В.
- Хтось курей поцупив інший, а мене побито…
Не лише мене побили, ще й зламали хату,
Взимку у мороз тріскучий мушу пропадати!
Л.
- Бідний, бідний, Сіроманець, куди ж тобі дітись?
Бігай довго, бігай швидко, от і будеш грітись!
В.
- Слухай мене, Лиско, слухай, помовчи хвилину,
Ти пусти мене до себе перебути зиму.
Буду, буду сторожити, ще й охороняти,
Борщики смачні варити, замітати в хаті!
Л. (тихо)
- Чом ти, Куме, облизнувся, потираєш лапи?
Не побачиш мого дому, не на ту натрапив!
(каже вголос до Вовка)
- Мене теж звіряче били, біля огорожі,
Бідну голову розбили, думати не можу…
В.
- Підвезу тебе додому, до самої хати,
Ти сідай на мене верхи, будемо рушати…
Л. (їде верхи)
- Гарно Вовка лупцювали, та й за моє жито,
Тож вези мене, сіренький – Небитого Битий!
.gif "{#}")
Весело)))) Цікава казочка! 
