02.01.2016 21:42

для всіх

211

1 | 1

 © Панін Олександр Миколайович

Казочка

Перед Різдвом

Баба-яга, костяная нога.
С печки упала, ногу поломала,
Полетела в огород – испугался народ,
Полетела к дубу – прищемила гу΄бу

Народное

Відьми якось посварились

Так завзято, аж втомились.

Поламали мітли, ступу, 

Позивалися до суду…

Суд казковий, суд найкращій, 

Суд суворий ледь не плаче –

Важко позов зрозуміти, 

Важко істину відкрити…

Позивачці дали слово, 

Хай розкаже все ізнову.

- Я страждаю тяжко, судді, 

Хай же справедливість буде!

Шкода посуд, мітли, ступу, 

Скаржитись на це не буду.

Вимагаю нагороду

За мою моральну шкоду.

Совісті кума не мала, 

Дуже тяжко ображала:

Чорну пащу розкривала, 

Мене «ВІДЬМОЮ» назвала.

Я страждаю, гірко плачу, 

Я образи не пробачу!