Марево весни

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Підкрадається весна із-за горбочків,

Ручаями на проталинах дзюркоче,

Як курчата «котики» і верби-квочки –

Їх щодня проміння сонячне лоскоче.

Первоцвіти синьоокі мріють ніжно,

Заховалось сонце в жовтий крокус,

А береза плаче рясно і капіжно,

Загорнула постать в білосніжний обрус.

Різнобарвні клапті й блакитну ряднину,

В небесах старанно весна розстелила,

Зазвучала ніжно пісня журавлина,

І весна усіх до танцю запросила.

Закружляли в танці ліс, долини й річки,

Усміхається між хмарами Ярило,

Задивились в небо сосни і смерічки,

І трембіта серед гір заголосила.

Завітала радість з подихом весняним,

Зазирнуло сонце у мою оселю,

І воскресло серце цвітом полум‘яним,

Оживило у душі безплідну пустелю.

м. Київ,

Візьміть участь в обговоренні

Весна життєдайна))) Дуже гарно описали її прихід!
Нехай поспішає - ми вже чекаємо)))))))

я чомусь, побачивши перший рядок передогляду, відразу поклала його на мотив заспіву пісні "и улыбка, без сомненья..."... а воно тільки той стовпчик приблизно ліг туди...) а мелодія то вже в голові! інакше читати не виходить) може, то просто вже спати мені пора)))

Чудово, досконало, справжнє заклинання на весну



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ