ВІД ТРИПІЛЬЦІВ ДО УКРАЇНЦІВ
ПРОЛОГ
Не факти роблять нас щасливими
чи нещасними, а наша їх оцінка.
(Народна мудрість)
Все в світі має свій початок,
Почате має свій кінець,
Зіркий, допитливий нащадок
Повинен мати свій взірець.
У кожного своя родина,
Матусі мова,батьків дім,
Мала й велика Батьківщина
Й що відчувається своїм.
Побачить українські гени
Не кожен зможе в мікроскоп,
А мови рідної антени -
Твій щит і меч, і твій окоп.
Співуча, щира, шаноблива,
Пестлива, ніжна, чарівна,
Подружня, лагідна, сварлива
В нас мова-азбука одна.
До мови тулиться культура,
Характер, звичаї, смаки,
Твій колір-раса, зріст, натура
І як шануєш ти батьків.
Чи родовід свій поважаєш
Витоки людності, землі,
І розумієш, знаєш, маєш
В душі їм вірні скрижалі.
Бо фобів в нас завжди багато
Серед великих і малих.
Своя держава, то ж завзято
Етнічність ставим проти всіх!
У часі – кімерійці, готи, гуни, скіфи,
Слов`яни, русини, малороси, українці,
То хай хозар клепає міфи,
Наш рід дрімучий, ми - трипільці!
м. Київ, 29.03. 2011р.