ВІД ТРИПІЛЬЦІВ ДО УКРАЇНЦІВ

ПРОЛОГ

Не факти роблять нас щасливими

чи нещасними, а наша їх оцінка.

(Народна мудрість)

Все в світі має свій початок,

Почате має свій кінець,

Зіркий, допитливий нащадок

Повинен мати свій взірець.

У кожного своя родина,

Матусі мова,батьків дім,

Мала й велика Батьківщина

Й що відчувається своїм.

Побачить українські гени

Не кожен зможе в мікроскоп,

А мови рідної антени -

Твій щит і меч, і твій окоп.

Співуча, щира, шаноблива,

Пестлива, ніжна, чарівна,

Подружня, лагідна, сварлива

В нас мова-азбука одна.

До мови тулиться культура,

Характер, звичаї, смаки,

Твій колір-раса, зріст, натура

І як шануєш ти батьків.

Чи родовід свій поважаєш

Витоки людності, землі,

І розумієш, знаєш, маєш

В душі їм вірні скрижалі.

Бо фобів в нас завжди багато

Серед великих і малих.

Своя держава, то ж завзято

Етнічність ставим проти всіх!

У часі – кімерійці, готи, гуни, скіфи,

Слов`яни, русини, малороси, українці,

То хай хозар клепає міфи,

Наш рід дрімучий, ми - трипільці!

м. Київ, 29.03. 2011р.