15.02.2016 22:24
18+
172 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Таня Новікова

Ну і де?

То було напередодні сентВалєнтайндей. Таня і Таня нарешті зустрілись і намагаючись провести час якогомога найкраще, не вигадали нічого ліпшого, як піти в торговий центр, там же ж вирішили і розважатись. ТЦ - це дуже весело, особливо коли маєш дофіга грошей, які не заробив тяжкою і непосильною працею, але коли в тебе прибутки не надто перевищуюють прожитковий мінімум, то це вже не так прикольно, але екстремально і вельми драйвово.

І ось заходять дві ми, Таня і Таня, блонда та напівблонда в кафе середньої пригніченості, люд різношерстяний, та нажаль всі як один нижчі середнього класу. А ми саме ті, котрі все своє життя самонадіяно живемо в стрімкому передчутті, що от-от ми майже вище цих середняків, та нажаль ніяк.

Ну а далі як в голлівуді, все банально, передчасно зрозуміло, прораховано, бо люди такі люди, особливо коли вони чоловіки з 25 років по 60.

І ось перед нами картина маслом: чарівні мандаринки і маренго, розмови душевні, звичайно ж про чоловіків, звичайно ж про чужих, свої це табу. І так весело і комфортно допоки в нашу щиру "атмосфєру" не вклинився мужчинка в шкіряній куртці та в безглуздій (особливо з огляду на шкірянку) шапочці з хвацьким балабончиком, і зачарованими по азимуту на Таню очима, але не в мене, а в іншу, починає пропонувати обєднатись "содєржимим" столиків. Не знаю що думала Таня та мені даний "пріхожанін" цього гаштєта зовсім не впав в око (хоча й досить впевнено тримався на ногах), та коли прийшов його колєга по пляшці, то я сказала різко, чітко і виважено нах, що в нас таємна сходка, і свідки можуть постраждати тілесно в найважчій формі, геть із летальним закінченням. Ви ж маєте знати, що зазвичай трапляється зі свідками. Мужчина виявився навязливий більш ніж здалось спочатку (мабуть незнайомий з повадками мафії), він з періодичністю в три хвилини підходив і бажав добре провести час, потім я коли побачила все "пасивне не проти" Тані, сказала йому ніжно, любязно та так по дружньому (навіть без натяку на агресію), повільно і до схочу сьорбати своє дешеве пиво в прикуску з повітрям вільним, що він таки відстав.

Ох, настала ідилія. Чудові жіночі розмови про "біжу" та дорогоцінне камінячко, і про брокард звичайно, не забули про нінуріччі та про колегу дружбелика (корінного кашпірянина, до речі). І раптом знову атака. Цього разу три молоді хлопці під тридцять років, гарно одягнені і зі свіжимими обличчами, що важко було сказати про попереднього персонажа з балабоном на шапочці. Хлопці звичайно ж холості, по погляду зрозуміло, що прагнуть просто драйву і розваг, не пригнічені фінансовим навантаженням та не знаючі, що воно таке пмс та акції на дешеві памперси. Хлопці з легкістю починають пропонувати знайомство, так би мовити проявили симпатію, але Таня, знову не я, сказала, що вони якісь малі підчкурі та й взагалі стрьомні, і почала говорити їм щоб шли в тому напрямку куди шли. Десь по мосту через Керченську протоку.

І ось ми знову вдвох, Таня і Таня, просто чарівно, як можуть дві подруги згадувать якісь неймовірно-незабутні події свого життя, і деякі моменти просто розривають від фрази: а помниш?.. Я люблю свою подругу, я безмежно вдячна долі, що звела мене з нею, це як сестра (не всюди старша), ще й набагато краща. Але посідєлки не закінчилися так просто. Ми майже допили своє вінішко, як раптом...

Хочу сказати що нам обом по тридцять нєхілих рочків, так би мовити самий сок.

І от підходять два чоловічки за пятдесят, ледь до/за шістдесят, я б сказала, це не ті що в шапках з балабонами, яким під сорок і які метаються між пунктами "кадрити"/"кірнути", і не ті що під тридцять, які хочуть в клуб, а далі бум-бум-бум, а дорослі чоловіки, в яких більш за все є вже онуки, досягші неповної кримінальної відповідальності. Але так само як і ті, інші, починають пропонувати свій посередній коньяк, і підсісти за наш "непрімєтний столик", де лишень мандаринки, вино і шоколад, і ми з моєю Танею, не вбачаючи в них загрози, дозволили їм таки присісти біля нас. Ми допили свої залишки маренго, вони пили свій коньяк, вдосталь вдовольняючись його смаком та виглядом. Згодом ми любязно попрощались з татусями і пішли на свій заброньований перегляд фільму.

Та мабуть загрози не несли не одні, не другі, не інші. Адже ж чоловіки такі чоловіки, вони ж вічно молоді. І хто ще шукає логіку?..

Публікації: Олександр Новіков

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.02.2016 16:04  Світлана Рачинська => © 

Класно Саш) Таня - ота, що не я , а автор - шикарна індивідуальність)) Супер! 

 16.02.2016 21:23  © ... => Володимир Пірнач 

поки ти не сказав, то я їх і не помічав)) 

 16.02.2016 13:16  Володимир Пірнач => © 

Забрав би із тексту послідовність правих дужок, щоб читач сам ловив настрій.
А загалом досить цікаво побачити ситуацію з іншої сторони, а не тільки із баламбонячої голови з пляшкою пива :) 

 16.02.2016 10:33  Олена Вишневська => © 

.... Саш, ну от дожену цьогоріч "тридцять нехілих рочків" і спробую відшукати логіку))) зараз здається, що її немає - суцільні стереотипи.
Класно) 

 16.02.2016 09:55  Оля Стасюк => © 

круто, стиль прикольний

 15.02.2016 22:54  Сліпокоєнко Роман => © 

Твір з родзинками 

 15.02.2016 22:32  Каранда Галина => © 

))))))))) логіка вона взагалі штука дивна)))
так це ще трішки за 30)))
я мовчу про ситуацію, коли Галя і неГаля, (трішки не 40 і трішки за 40 на пиво йдуть)))) просто - НА ПИВО!) і вся логіка саме в цьому) та як докажеш??:))