Ліс після нас

ліс після людей, якщо він ще буде, 

іронічно погляне на заводські труби, 

і нарешті зітхне із полегшенням, 

день пробайдикує до вечора, 

ну максимум тиждень, типу за течією, 

а потім стане до роботи, до звершень, 

репатиме асфальт, 

кришитиме бетон, 

пускатиме корінь в бітум покрівель.

від обіймів гілок

крізь зіниці шибок

впадуть ниць цегляні стіни.

він ростиме увись

простуватиме вшир

парків та скверів витире межі

тоді вмитий дощем, 

безмір крапель - іще та іще

ліс розправить листя і плечі

він встигне забути вирубки і пожежі

височітимуть могутні як вежі

в синь зеленим дуби й кипариси

ліс після людей буде таким -

знову живим

а що люди робитимуть після лісу?

після поля, моря, неба. після сонця