12.03.2016 01:40

для всіх

174

4 | 4

 © Ольга Шнуренко

Емоції в душі мінорні

навіяні роздуми

Мороз по шкірі і холодні скроні,  

напівжиття тримаю на долоні,  

напівкохання, смуток, біль розлуки...

Чому не втримали мене в полоні

міцні і сильні, чоловічі руки?

 

Весна уже в календарі й надворі,  

але емоції в душі - мінорні,  

зима на скронях інеєм іскриться,  

зів’яли квіти, що на підвіконні,  

а в серці морок, ніби у темниці…

 

Невже омана - на вустах медових,  

хіба не варте віри щире слово, 

і ніжність, що ночами зігрівала - 

куди все зникло швидко і раптово? 

Це мабуть Доля так пожартувала...

 

Пройдуть роки, забудуться події,  

і згаснуть в серці залишки надії,  

але промінням сонця на світанні

неждано прилетить в солодкі мрії

приємна згадка про палке кохання…

м. Київ, 11.03.2016