22.03.2016 21:27
© Тетяна Чорновіл
В мареві сонного сонця
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Сном у спокої
Сонце зайшлося,
Мріє з-за обрію трепетну мить.
Ночі стрімкої
Хмарне волосся
Пасмом огненним у небі скимить.
Сіється тьмяно
Присмерк габою,
Сповнивши звабою ніч чарівну,
В даль полум’яну
Злину з тобою,
Де зашарілося сонце до сну.
Спита до донця
Ніч манівцями
Сходить у тінь шелестку до землі.
В мареві сонця
Сполох серцями
Хлине ось-ось аж за обрій у млі.