07.04.2016 03:06
© Ольга Шнуренко
Ностальгія за минулим
присвячення моїй мамі
Блакитний місяць - у небес лагуні,
Дрімає у нірвані ніч-коханка,
Солодкий сон космічної красуні
Липневий вітер стереже до ранку…
Туман довкілля обіймає ніжно,
Яскраві зорі запалили світло,
В обіймах ночі зацвіли розкішно
З п’янким, медовим ароматом квіти:
Мірабіліс яскравого відтінку,
Нічна фіалка, сива матіола.
Перегортаю ще одну сторінку
мого життя, коли жила я вдома…
Із виноградної лози альтанка
Продовжує віконну нішу –
Із вечора й до променів світанку
Безсонна ніч дарує нові вірші…
Як тільки вранці півень заспіває,
Біжу босоніж в росяний світанок,
Милуюся яскравим сонцеграєм,
Зриваю полуниці на сніданок…
А на столі мене давно чекає:
Сметана, сир і молоко свіженьке,
Домашнім хлібом мама пригощає,
І пирогом із вишнями смачненьким…
З тих пір багато років промайнуло,
Безжальний часу плин і незворотній!
Як світла згадка про моє минуле,
Квітує й плодоносить сад самотній…
м. Київ, 7.03.2016