24.04.2016 21:09

для всіх

154

3 | 3

 © Савчук Віталій Володимирович

Нема зв`язку

з рубрики / циклу «життя»

 

Збитими пальцями до кісточок червоніє душа

Подих нерівний думок, наче вітром забитий.

Знову закинуть мені про сумного вірша

Та я інакше не вмію, не можу розлуку терпіти.

 

Квітень підкине між очі з-за рогу піску

Мов би навмисно мене провокує на сльози.

Вкотре з тобою в мережі немає зв’язку, 

Виклик прийняти ти знову від мене не в змозі.

 

Мовчки відкину від себе «глухий» телефон

Вийду на двір і на зорі далекі погляну.

Моє життя це не вірш, і не пісня, напевно це сон, 

В ньому є ти, і я, прокидатись не стану!