Кротова хатка

На зеленому лужку

У чорненькім кожушку

Малий кротик походжав, 

Місце гарне вибирав.

Лапки в крота, як лопатка.

Вирив нірку – буде хатка.

Ще й підземний перехід

Прокопав до мишки кріт.

- Мишко, де ти? – мовив кріт, -

Обізвися, я не кіт.

Я сусіда твій тепер.

Приходь в гості у четвер.

- Чим же мишку частувать? –

Став він думать і гадать.

Перерив город і сад, 

З гарбузом вернувсь назад.

Прорубав у ньому двері

І насіння до вечері

Смажив, кашки наварив, 

Лопухом стола накрив.

Не зробив тільки віконця, 

Бо не любить кротик сонця.

Походжає кріт, як пан:

Гарний вийшов ресторан!

Ось і мишка в гості йде, 

Мишенят своїх веде.

Все насіння полузали, 

Кашку смачну куштували, 

Навіть м’якоть солоденьку

Гості вигризли швиденько.

А хазяїн їм на те:

- Ресторан цей не впаде!

Хочте – разом будем жити, 

Кашку з гарбуза варити, 

І всі разом за столом

Будем їсти з молочком?

Мишка згодилась на те:

(купа ж діточок росте).

Дружно всі помили посуд

І живуть в гарбузі й досі.

Лебедин, 7. 12. 2006 р.