Не кажи...
Не кажи: «сумно», бо не край.
Нам потрібен рай,
А не пекло.
Все одно, як би не було
Знай одне ти знай:
Страшно було й темно…
знай,
Ніжно так кохай,
Щоб забути відчай.
край
Серденько моє,
Горе все ще є,
Воно з нами.
Нам близько до небес.
Ти чекай чудес,
Бо вже близько відчай.
Знай…
Й ніжно так кохай…