Заколише ніч мою біду
з рубрики / циклу «Чари кохання»
Заколише ніч мою біду.
Знаю я – до тебе не прийду,
Навіть в сни…
До весни
Босими ногами по слідах,
По пекучих, втомлених снігах
Побреду…
Там тебе мого знайду…
Як забути сум? О, скільки дум?
І від себе знову не втекти.
Зрозумій:
Без надій
Не можу пташкою злетіти,
Без сильних крил життю радіти…
Тільки ти
Не мовчи. Мене прости.
Зацілую ран твоїх журбу.
Серцем не сприймається табу…
У біди
Укради…
Рукою теплою торкнися,
Веди в наш світ. Не озирнися!
Я піду
Там саму себе знайду…
Лебедин, 11.07.2016
