26.09.2016 13:39
© Ганна Коназюк
Жіноче
з рубрики / циклу «Новітня історія»
Відколи світ – відтоді ніч і ранок
І людство було здатне до війни.
Що полонить, немов покірних бранок.
Душа на злеті – спробуй упійми…
Жіноча доля – проводжать-чекати,
А часом, брати зброю теж до рук.
І йти у бій, щоб волю захищати.
Без пафосу, без слів, без запорук…
Іти у бій. Хоч мати і дружина.
Заради них, заради їх життя!..
І що до того, що цвіте ожина,
А в серці закипіли почуття…
Київ, 25.09.2016