29.09.2016 08:20
для всіх
424
    
  5 | 5  
 © Людмила Проценко

Мінливість щастя

Т   ривоги-думи душу розривають,  

Р  озбите сердце ниє і болить. 

Й  мовірно так завжди буває 

М  инає щастя в одну мить. 

А  що лишилось? Тільки згадка,  

Й  ого вірші про очі волошкові,  

С  амотні дві душі  в додатку,  

Я  кі так   прагнули любові. 

Д  аруй, рідненька, що я нагадала. 

Р  іка печалі нехай собі плине,  

У  се віддай, що пам ’ ять назбирала. 

Ж  иття  воно ж таке мінливе. 

Е моцій вир в тобі потане 

Я сніше  буде на душі 

З   годом  все те примарним стане 

Т  оді  вдихнеш вільніше ти 

О блиш провини відчуття 

Б о ви кохалися в любові 

О дна вона, як все життя 

Ю рбі ж хотілось випитої крові. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.10.2016 14:45  Панін Олександр Мико... => © 

В цілому світі чимало образ,

С палах образи вражає нараз

Ельфи заплачуть і феї також,

Будуть вони співчувати і що ж:

У се, що минуло, спливає нехай,

Давай, посміхайся, і часу не гай!

Ельфи і феї підуть у танок,

Добре засвоїти треба урок:

Образа повинна миттєво згорать,

Буря повинна влягатися спать,

Радістю серця свого і душі

Ельфів і фей звеселяти спіши!

 11.10.2016 11:57  Світлячок => © 

Чудово)))