Її коліна
ЇЇ коліна я цілую. Тіні
Цілують нас обох і падають до ніг.
Весь світ навкруг зніяковівши стих.
Ми в маревах чужих лише уламки ліній.
У снах чужих наш загубився гріх.
Поет забутий! Брат часів святих!
Пісням ти доручив страждання й мрій руїни.
І от тепер мені співають нібито про них
ЇЇ коліна:
"В терновому вінку всі дні мої.Лиш мить
Між них в вінку з троянд і зовсім без полину.
Як Суламіфі дім де наречений спить,
Як серцю серце, що до серця лине,
Такі ж солодкі ви були для губ моїх,
ЇЇ коліна".