30.10.2016 01:12
Без обмежень
125 views
Rating 0 | 0 users
 © Амальгама

Львівська усмішка

Осінь. Неспішно кружляє листя дерев, які готуються до зими. Сонце тепло усміхається, хоча уже не цілує засмагою. Птахи пакуються у відпустку, школярі - до школи. Студенти вже давно залізли в свій мурашник-гуртожиток, де, як і у Венеції, вічне свято. Вони, хмільні від молодості, вічні оптимісти, що бояться тільки ранку та сесії, втілюють в собі все божевілля суспільства. Незграбність першокурсників значно пожвавлює сонні університети та академії. Завзяті роботяги завжди кудись квапляться, чи то до купи грошей, чи то просто від себе, оминаючи затишні кав`ярні. Дошкільнята смакують безтурботнє дитинство, а бадьорі (в більшості) пенсіонери виливаються на вулиці міст та містечок, сіл та селищ, бредучи кудись по-справах чи просто так. Їм нікуди спішити. 

Планета поринула в осінь. Люди впустили її в свої душі, але вперто не пускають в домівки, утеплюючи їх та готуючи до опалювального сезону. 

Цілковито осінні люди і я, абсолютно літня.

І все ж, осінь.

Час зібрати наплічник і зібратись з думками. Закину в рюкзак божевілля і безкінечно-довго їхатиму до Львова та до самої себе. Поїзд дарує затишок, нових знайомих та щирі розмови.

Три години, і ми у Львові, блукаємо мощеними вулицями, посьорбуючи каву з нотками середньовіччя. 

Львів, як чай, розчиняє тебе в собі немов цукор. Його особлива атмосфера затишку та шоколаду захоплює тебе, заманюючи все глибше й глибше.

Тут важливі всі і кожен, тут немає зайвих та потрібних...

Тут є все, що ти шукаєш, і п`янка воля, і нестримна свобода, і затишок, що можна знайти в кожному Львівському леві. Кавово-шоколадна феєрія захоплює тебе в дивне танго, живе, як львівські музиканти, що оселились тут, в місті королів.

Блукаючи Львовом, ти ризикуєш заблукати в собі, слухаючи гамір левів, вмій почути тишу всередині тебе. Вдихай спокій та видихай гармонію. Живи. 

І нехай-бо де ти б не був, завжди носи львівське свято з собою.

І не забудь повернутись туди, де тебе чекають, бо в подорожі ми шукаємо не пригод, ми намагаємось знайти себе.





Верхня поличка плацкарту 18.9.2016




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.11.2016 07:50  Зав`ялова Валентина => © 

Шедевр, народжений на другій поличці, Сподобалось! 

Публікації автора Амальгама

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо