Пливи, Кусто
Шепіт моря... нірвана... чаклунські пісні сирен…
Між сьогодні і завтра протягує ніч місток.
Повз солодкі водойми й лагуни чужих імен
в акваторію щастя (до мене) пливи, Кусто.
Знов заманює в себе безмежна морська глибінь? -
не забудь лицеміство й нещирість підводних скель.
Коли айсберг - по курсу й між нами постане тінь,
бережи від облудливих рифів наш корабель.
@ Уляна Чернієнко