Дійти до ручки
Походження фразеологізмів
У кожній місцині
Любов господині
Вкладали одвіку у смак калачів.
У полі роботи - до сьомого поту,
До рук почорнівших,
До згорблених днів.
Духмяну хлібину
З душею людини
Руками не брали: брудними - то срам.
Пекли хлібну дужку -
Тримали за вушко,
Калач смакували,
А ручку ту - псам.
Хто ж їв все до решти,
Казали: "Сердешний,
Невже зголоднів, бідолахо, ти так,
Що дужку брудную
Так щиро смакуєш?
Дожився сердега до долі собак".
