09.01.2017 23:35

для всіх

224

1 | 1

 © Олександра

Не сьогодні

з рубрики / циклу «Тому що люблю»

А хто там знає, що пізніше буде?

У світі й зараз досить є химер.

І, знаєш, я колись тебе забуду.

Але не зараз, не сьогодні, не тепер!

Холодні стіни вицвіли від смутку.

Покрились снігом всі мої світи.

Чому ж в мені розквітли незабудки?

Куди із ними в січні-то піти?

Бринять дощі на клавішах. А в мене

Ще досі сніг, замети і зима.

Чому тоді мої вірші зелені?

Чому від холоду я досі ще німа?

В моїх світах ще вистачає бруду, 

І, знаєш, в тіні тих пустих печер

Я ще колись тебе таки забуду, 

Та не сьогодні, і не зараз, й не тепер.