Остання Соломинка
Філософічне
зламала спину
верблюдові
Ти від мене не ховайся,
Тільки гірше буде –
Соломинка я сувора,
Чуєш, ні,
Верблюде?
Мусиш мене поважати,
Виходу немає:
Соломинка я остання,
Що хребет ламає!
Розмірковував недовго
Той Верблюд прикольний,
Миттю схрумав соломинку,
Наче малахольний.
Вантажу Верблюд не має,
Навіть порошинки.
Про всяк випадок пожер він
Дурну Соломинку.
Чи остання, не остання,
Розбиратись нащо?
Профілактика ретельна –
Ліки це найкращі!