На вістрі неба
Тремтить на вістрі неба сонний вечір,
Земля гаряче дихає й пихтить.
Чи забере ця ніч собі на плечі
Мою тугу, що плаче і мовчить?
Повітря чорне, висохне, упріле,
Йому дощів бракує. Або сліз.
...У небо біле вороння летіло,
...У небо бігло листячко беріз.
І я стою із тугою на плечах,
Чи прийме небо ще й мою печаль?
Летить по небу посивілий вечір,
Веде за руку тугу мою вдаль...
