13.03.2017 08:27

для всіх

231

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Мрійний кленовий ноктюрн

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Як сонце між тополь вершками

З захмар’я скотиться до сну, 

А клен набухлими бруньками

Розквітлу вимріє весну, 

Я злину в дум твоїх знемогу.

Вдихни в суцвіть тремкій омані

Духмяну звабу манівця, 

І через присмерки туманні

Нехай вистукують серця

Лункої ночі засторогу.

Нуртує мрійна мить медами, 

Тремтить у потиску руки.

Відчуй її розквіт устами, 

Коли в пітьму тополь вершки

Змітають сонця жар потроху.