Між Світами
Балада
Древній Замок – надійна Твердиня,
Не просочиться Воля чужа…
У глибокому сні Господиня,
Між світами блукає Душа.
Між дерев і уламків похмурих,
Де Дракона з’їдає Дракон,
Між вогнів і чудовиськ отруйних
Відшукати бажає Його.
Вдень не згадує навіть про бурі,
Зберігає на пальці Кільце,
Відшукає Свого, порятує,
Не згадавши ніколи про це.
А зустріне – пройде, не помітить,
Не впізнає знайоме лице.