Нові Примари Сновидінь
Макабричне Танго Зрізаних Квітів
Сновидіння, примари,
Пожалійте, сріблясті,
Із реальності годі
Горе в сон забирать.
Відчай мій нескінченний:
Демониця-Сновида,
Обручальну каблучку
Поверни, поверни!
З нею демонська донька,
Наче дівчинка справжня,
Грає, щиро сміється,
Підкидає – «лови!»
Знерухомлений сном я
І не можу нічого,
А каблучка сріблясто
По камінню дзвенить…
А удар о підлогу
Віддзеркалює болем,
Десь далеко Кохана
Гірко плаче також.
Ще одна демониця
Просить дати обручку,
Вік собі вкоротити
Прагне вкотре вона.
Вся просякнута болем
Наша люба обручка,
Самогубцю демонську
Здатна вбити нараз.
Демониці сміються,
Лиш одна гірко плаче,
Та ридаєм тихенько
Із Коханою ми.
Сновидіння облудне
Відступає із ранком,
Анітрохи не легше
В Ясний Сонячний День!
Втратив милу Кохану
І Обручки нема…
