Вернись...
Вже зимно. Осінь. Листя опадає.
Сніг вкриє землю - згубляться сліди.
І ту стежину до земного раю
Невже нам більше разом не знайти?
Холодний вітер, а серця – гарячі.
І спомин обпікає кожну мить.
Невже ми стали і глухі й не зрячі,
І нам кохання вдасться обдурить?
... Обпаде лист. І знову виросте зелений.
І буде Травень – як було колись.
І ти, голубко, вернешся до мене.
... Хоча б у снах, але таки вернись!