04.07.2017 21:16
для всіх
95
    
  2 | 2  
 © Олександра

Лише дощ

І дощ.

Лише дощ.

І більше нічого не треба.

Утомлені струни торкаються мого пера.

У темній воді, в громовицях розпалене небо

Наводило спокій.

Як дивно.

То, може, - пора.


То, може, вже час зупинити нарешті пориви,  

Притишити злість і лишити позаду шляхи.

Чекати на когось не варто.

Чекатиму зливу.

Літати не вмію.

Дивлюсь, як літають птахи.


І дощ.

Лише дощ!

І більше нічого не треба.

Це краще, ніж тиша.

Це краще за синій прибій.

Як знов загорнуся в обійми холодного неба,  

То знов повертатиму в серце розтрощених мрій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.07.2017 10:53  Олена Коленченко => © 

Гарний вірш! Але хай і сонечко зігріє Вас своїми промінчиками!)

 05.07.2017 10:50  Каранда Галина => © 

+