Навіяне
Тендітною квіткою в пальцях твоїх хочу бути,
Краплиною поту зі скроні спадати на груди,
Шовковою стрічкою м`яко вплітатись в волосся...
І як же без тебе раніше на світі жилося?
Той погляд, пронизливий знову я прагну відчути...
Одним тільки подихом зміг зруйнувати споруди
Ті, що я так довго навколо себе будувала.
О, краще б я досі про тебе нічого не знала!
м. Вишневе, 1.07.2017
