Не про тебе...
Я довірив тобі своє серце,
А ти погралася ним,
Наче цяцькою дитина,
і розтоптала
Своїми лакованими чобітками…
Хтось на вулиці
Заліз у чужу кишеню.
Його – у міліцію:
Злодій! Аякже.
Ти вкрала у мене
Скарб набагато цінніший,
Але тебе ніхто не чіпає.
О, ні-ні! Не треба тебе чіпати,
Бо тоді ти кохала б мене
З остраху перед законом.
На світі, на жаль, ще чимало людей,
Чесних тільки тому,
Що існує кара за нечесність.
О, ні-ні! Не треба тебе чіпати.
Не треба, навіть називати твого імені.
І, взагалі, повір мені,
Адже я ніколи тебе не обманював.
У цьому вірші
Я зовсім не мав на увазі тебе.