ХРИСТОС
з рубрики / циклу «РЕЛІГІЙНЕ»
Великдень! Ясно голубіє вись!
Знов у двобої зло з добром зійшлись.
– Христос Воскрес! – возносять славу всюди.
Я ж за життям земним сумую, люди,
Бо там минула молодість колись.
Воскрес я, щоб в Господній Славі жить.
У вічності незримо час біжить –
В далекому минулому пілати.
Та як мені людське в собі здолати?!
Як Богу за Землею не тужить?..
У Вічній Славі, у святім раю
Не раз згадав я матінку свою,
Ту, що мене на муки породила,
Що в світлі зірки дивної сповила
В далекім і знедоленім краю.
Жорстоким до Голгофи був мій путь.
Спасти вас мусив, та не зміг, мабуть,
Бо зло ви побороти не готові
І силу Абсолютної Любові
Нема ще в вас бажання осягнуть.
Життя земне вже в забуття імлі,
Земні страждання здалеку малі.
Я Бог Святий! Не можу більше вмерти!
Але в Отця, бува, благаю смерти,
Для того, щоб воскреснуть на Землі.
Мій Отче, Господи! Вершиш ти чудеса,
Мені ж ввижається земна краса!
Нехай я там ізнову смертним буду.
Верни мені любов, страждання, Юду!
О! Відпустіть на Землю, небеса…