26
Старенький вечір - сивий батьку,
благословіте ніч - дочку чорноволосу,
на шлюб з вигнанцем,
перекотиполем,
пройдисвітом і блазнем...
Я люблю її.
Ще вчора намагався сонце пригорнути,
та день не визнав правоти моєї
і чашу срібла висипав у воду,
увесь маєток, успадкований й набутий.
Та я не бідний,
біля врат церковних
не припиняється потік щедродаючих,
прсвітлених і недолюблених сиріт.
Їм треба світла, а мені кохання -
єдиної хто очі не відкриє
лікуючи цілунком опіки душі.