Не Зневажай Коріння
Іронічний Сонет
Заради блиску сфер Величних,
Світів «трояндових» красунь
Своїх дівчат облишив звичних –
Мою ласкаву, ніжну Юнь.
Такі, як я, тут – «потерчата»,
Лице на все життя в «золі»…
Шляхетні пані і дівчата –
У всіх Погорда на чолі!
Як марнославство зіпсувало!
Шляхетних дам душа німа,
«Аристократки» зчарували
І шляху в світлу юнь – нема!
Дитинства бережи Проміння,
Не зневажай своє Коріння!