"На дворі – ніч… Серпневі сяють зорі…"

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

На дворі – ніч… Серпневі сяють зорі…

Мов стиглі сливи – падають до ніг.

А ти – не спиш… Душа – в життєвім морі –

Одна… Її ніхто не переміг:

Ні «соціум» бездушний, ні тривоги,

Що шашелем гризуть його завжди…

Вона шукає скрізь свою дорогу,

У далину ведуть її сліди.

У дальню даль, у вишину безмірну…

Вона, мов пілігрим, собі лиш вірна.

Тож попри біль нестерпний, підлий страх –

Судилось їй пройти тернистий шлях.

На дворі – ніч… Не спи, моя Вкраїно…

Ти – серце Світу. Коло тебе – піна.

Нескорена, іди мерщій вперед!

У тебе на вустах – полинний мед.

Колаж з мережі Інтернет.