Таємне голосіння
Тихо голосить осінь
Сірі очі пролили смуток
Не стримали сліз.
Скільки вже їх
Марних і хмарних,
Холодних.
Бо безнадійних,
Бо скільки ще буде.
Облуда одна
Кружляє за вітром
Як той непотрібний
Листочок сухий,
Ще вчора живий, а тепер...
Мовчки голосить осінь
Тільки похмуре небо
Плаче іще.
