08.10.2017 18:12

для всіх

267

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Зорепад Оріонід

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Засіває нічка зорі

В саду марево небесне.

Поміж тіні півпрозорі

Вже ось-ось нугою скресне

Золотавий дивосвіт.

Миті сполох – і над нами

Запальним дощем зайдеться.

Чуєш? Тепло плине снами, 

Стугонить у пульсі серця

Зорепад Оріонід.

Мірить час у ночі лоні

Сяйво трепетного плину, 

Лиш підстав під дощ долоні –

І відчуєш суть краплинну

Десь у ночі на краю.

Та як тіні полохливі

Збліднуть досвітками трохи, 

Не згубись у ясній зливі.

Я з очей твоїх знемоги

Сни солодких зір доп’ю.