Отрута Кохання
Містичний сонет
Неначе хвороба звіряча:
І волю і розум зборов
Смарагдовий трунок шиплячий,
Його називають Любов.
Облишу даремне жахання,
Розради воно не дає,
Пощади не знає Кохання,
Жорстоке Кохання твоє.
Ти чиниш чаклунський грабунок,
Це — плата така за злиття:
За кожний шалений цілунок
Втрачаю краплину життя.
Кохання магічного трунок
Уносить життя в небуття.
