Чаклунські Лови

Балада

Прокидається в темному лісі Любов,

Йде на лови чаклунське Кохання,

Лицар в хащах таємних з`явився ізнов,

Небезпечні його сподівання.

Ніжний посмішки слід на яскравих устах -

Обіцянка нестямної ласки...

Ясний розум п`яніє,

Не стримує страх,

В Чорну Пастку затягує

Маска.

Життєдайне джерельце — уста юнака,

Зло Холодне даремно пручалось,

Маску Ніжності

втратив

Залізний Каркас:

Маска Ніжності Дівою стала.

Пелюстками Коханих

Сховай Заметіль

Від Залізного злого Свавілля...

Довго Остов Залізний у прірву летів,

Дзвінко впав на холодне каміння.

По камінню нагору

Повзе

Сила Зла,

Все зубами скрегоче,

Не плаче...

На сталевім плечі

Доброти і Тепла

Залишилась

Слозинка Гаряча...