Крізь нічку – місяць-місяченько...

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

Крізь нічку – місяць-місяченько,

Крізь хмари – дощик моросить…

Берізки – кволі та ріденькі,

Полісся Лесине – мов спить.

А я – в дорозі… Рідний краю!

Вже піднімайся ти зі сну…

Крізь ніч осінню поспішаю,

Аби затримати війну.

Відвести біди – й розірвати

Порочне коло німоти…

О як же маю поспішати,

Аби зростав і квітнув ти!

У мене в серці – Лесин пломінь,

В моїй звитязі – Лесин дух…

Я – частка й ціле, спека й повінь…

Я – спокій… І – невтомний рух!

Вірш написаний у дорозі - з Луцька, де я нещодавно побувала.

На фото: біля пам`ятника Лесі Українці в Луцьку. З поетичною збіркою "Я - Мавка..." (2012 р.)