20.11.2017 13:31
© Тадм
Осіннє з рубрики / циклу «Осіння феєрія»
У пізній осені своя цнотлива велич:
у контурах оголених дерев
вбачається якась тендітна неміч -
ляклива зніченість в передчутті перерв
О цій порі холодну стиглість ранків
зміняє морок закоротких днин
та вивільняє вітер душу-бранку
з пут відчуття, що в світі ти один
Вогке повітря пахне прілим листям,
асфальт чорніє мірністю чеснот
Здається, буде так іще літ триста,
допоки стачить суєтних марнот
19.11.2017
Зі збірки: «Осіння феєрія»
1. І знову пригорщі дощу / 29.08.2013
2. Осінь блукає стежками / 07.09.2013
3. Диск золотавий сонця / 15.09.2013
4. В розмаїтті усіх дивоснів / 24.09.2013
5. Осінь у Місті / 01.10.2013
6. Вистукує вітер по склу / 03.11.2013
7. Бризки сонця. Феєрія дня / 22.11.2013
8. Вересневі дощі / 27.08.2014
9. Монолог вітру / 28.08.2014
10. Нитками срібними вплітає ніч одвічне / 19.10.2014
11. Чашечка чаю. Блюдечко з тістечком / Ліричний вірш | Тадм / 22.10.2014
12. Шаленіють вітри.... / 30.10.2014
13. Шліфує злива згірклі спориші / 06.11.2014
14. Раптом війнуло холодом… / 16.09.2015
15. А враження, що збій на небесах / 25.09.2015
16. Мережить дощ мелодію прощань / 19.10.2016
17. Осінь палила ватри... / 10.11.2016
18. Осіннє / 20.11.2017
19. На вилицях осені спраглі краплини знемоги / 10.11.2018
Тадм цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням