Автору
Є образ.
Тільки в голові.
Ще невиразний,
Але той.
А ти зробив його метою.
Ти у буття його повів.
Той образ спати не давав,
Піднявши сумніви сліпі.
Ти з ним, як скульптор, воював,
Ти в ньому був, а він – в тобі.
Пройшовши вир метаморфоз,
Ви розділились, ти і він.
За згодою обох сторін,
Усе, нарешті, відбулось.
Твій витвір власне мав ім’я,
Лишивши автора поріг
Задля неходжених доріг,
Де ви з ним – зовсім різні «Я».
А ти так легко, без образ
Його на це благословив
І заспокоївся. Та враз
Ти образ упіймав новий.
Щоб пити муку клопітку,
Як міру доброго вина,
Й задовольнятися сповна
Ледь видним підписом в кутку.
Дрогобич, 2011
