Вічний сад...
з рубрики / циклу «Віршовані думки...»
Потреба є у кожного зростити вічний сад,
В якому всякий віднайде куточок для відрад.
Й серед садів відомих нині в формі піраміди
Немає кращих у подобі Садів Семіраміди…
Дугоподібні сховища в саду немов світлиці,
Понад терасами заховані коханих таємниці.
Вічно зелений пагорб той взаємністю живився
І з висоти благих небес на вік благословився…
Одне з чудес семи найбільших у колі Вавилонськім
Вертало в щастя стан цариці у спогаді солодкім.
А сум-печаль вдосталь надривний втрачав гіркі напливи
Й відновлював цілком успішно її душевні сили…
Хоча й немає в нашім світі таких садів подібних
Ми маєм шанс їх оросити в душі без планів хибних.
Нехай із серця і до серця сади в нас проростають
І радісним теплом й добром всі душі заквітчають…
Ужгород, 2017
