Даремно все досі триває
тисячі слів
тисячі слів і моє мовчання
біг біг біг трансформується в нескінченний зсув
нещодавно побачила криваво-червону зорю в
блискучому інфантильному склі
на жаль я дивилась у вікно крихкої сірої
поліклініки
рентген вимагає оголення
я переконана у таємній змові
що ти співав мені вчора вранці?
ах я з розуміння повинна прийняти
зміну доторків усе ж контролюється саме мною
уникати чіткості уникати тривалості гнатись за
нею й боятись її
кожен рух - протест і благання
я вкотре покидаю усе я вкотре звільняю голову
біг біг біг трансформується в нескінченний зсув
в твоїх руках плавиться і звивається пістолет
ти стріляєш по фальшивих злочинцях
вигаданих тобою ж
ці розпачливі зойки - засіб що характерний для
американських стереотипних фільмів
тобі погрожує перехожий ти зляканий
однак ти не будеш покараний адже твоя зброя
більше нагадує пляшку коли
я забігаю в підвал я знову в слизькій країні
запах сирості каналізації й твого сміху
п`єдестал підземного короля стороння погорда
більша навіть за мої внутрішні сумніви
наказ показати мені дещо близьке
вмирати - бачити власні повіки
невеличка кімнатка вхід у загадкову шахту
попередження екскурсовода
я роблю крок уперед і я...
маленький слизький сліпий світ!
спину вкотре безжально ламають
блиск олії і біг біг біг що трансформується в
нескінченний зсув
