07.12.2017 00:06
для всіх
127
    
  1 | 1  
 © Олександра

Я не можу писати без тебе

з рубрики / циклу «Знову»

Я не можу,  

Не можу,  

Не можу,  

Не можу писати без тебе. 

Прийди  

До мене 

За скляними містами  

Потріскане небо 

Зелене. 

Забинтовані рани 

Вкриваються заходом сонця.  

Коліна 

І серце. 

Я зірвуся  

Впаду  

І весь світ за вікном розірветься. 

Поверни мені слово 

Мову 

Музу 

І душу. 

Не забудь мене  

Вперше  

Востаннє 

Навіки. 

Я не маю причин 

Я нічого для світу не мушу.  

Та без тебе 

Без тебе 

Без тебе 

У мене немає ліків. 

Олександра цікавиться

  • ОлександраМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.12.2017 02:47  Серго Сокольник => © 

О))) Відповім віршовано, можна?)))
Крім тебе... ( 16+ )
Я не хочу нікого, крім тебе...
Не хочу нікого...
Двох світів поєднання потреба
Ця ланка зв"язкова,
Що ти нею для мене дарунком
З"явилася ночі,
Тим вологим палким поцілунком,
Мов Демон наврочив,
Від якого у тілі вогненний
Порив двоєднання
Сил стихії злиття білотемно-
го... Зветься коханням
Володіння принадами тіла
Жіночно-п"янкого,
Що ти ним на мені "поробила"...
Крім тебе- нікого...
© Copyright: Серго Сокольник, 2017